здирник

1) (той, хто вимагає / домагається чого-н. шляхом примусу, погроз, насильства), дра[я]піжник, дра[я]піка, дра[я]піжка, дерій, дерун, здирця
Пор. експлуататор
2) див. хабарник

Словник синонімів української мови. 2014.

Look at other dictionaries:

  • здирник — а, ч., розм. Той, хто наполегливо вимагає або домагається чого небудь примусом, погрозами, насильством …   Український тлумачний словник

  • здирник — іменник чоловічого роду, істота розм …   Орфографічний словник української мови

  • драпічка — здирник, хабарник [VII] …   Толковый украинский словарь

  • дерилюд — а, ч., рідко. Те саме, що здирник …   Український тлумачний словник

  • дерій — я/, ч., розм. Те саме, що здирник …   Український тлумачний словник

  • дерун — I а/, ч., розм. 1) Те саме, що здирник. 2) Той, хто забирає з гнізда яйця або пташенят диких птахів. II див. деруни …   Український тлумачний словник

  • драпіжник — дряпі/жник, а, ч., розм. Той, хто оббирає, обдирає кого небудь, займається здирством; здирник, драпіка, дряпіка. || Той, хто краде, грабує, вбиває …   Український тлумачний словник

  • здирниця — і. Жін. до здирник …   Український тлумачний словник

  • здирця — я, ч., діал. Здирник …   Український тлумачний словник

  • луп — ч. 1) род. а, діал. Здирник, лупій. 2) род. у, заст. Воєнна здобич …   Український тлумачний словник

Share the article and excerpts

Direct link
Do a right-click on the link above
and select “Copy Link”

We are using cookies for the best presentation of our site. Continuing to use this site, you agree with this.